| Опис облікової політики щодо витрат на позики |
Витрати за позиками, які не є частиною фінансового інструменту та не капіталізуються як частина собівартості активів, визнаються як витрати періоду. Товариство капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частина собівартості цього активу. |
| Опис облікової політики щодо умовних зобов'язань та умовних активів |
Товариство не визнає умовні зобов’язання в звіті про фінансовий стан. Інформація про умовне зобов’язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою.
Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається тоді, коли надходження економічних вигід є ймовірним. Проте, коли з’являється цілковита впевненість у отриманні доходу, тоді пов’язаний з ним актив не є умовним активом і його визнання є належним. |
| Опис облікової політики щодо відстроченого податку на прибуток |
У відношенні розрахунку та відображення відстроченого податку Товариство керується чинним Податковим кодексом України, а саме, згідно п.134.1.1 Податкового кодексу України Товариством було прийняте рішення щодо незастосування коригувань на усі різниці, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів. В зв’язку з прийняттям такого рішення відстрочені податки не нараховуються. |
| Опис облікової політики щодо амортизаційних витрат |
Амортизацію основних засобів Товариство нараховує із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів. Інформація про суму зносу подається в звіті про фінансовий стан.
Амортизація нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав. Нематеріальні активи з невизначеним строком використання не амортизуються. |
| Опис облікової політики щодо припинення визнання фінансових інструментів |
Фінансовий актив припиняє визнаватись (тобто вилучається із звіту Товариства про фінансовий стан), тоді і лише тоді, коли:
а) спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу, або
б) фінансовий актив передається згідно з положеннями п. 3.2.4 і 3.2.5 МСФЗ 9 і ця передача відповідає критеріям для припинення визнання відповідно до параграфа 3.2.6 МСФ9. Під час такого передавання Товариство оцінює, в якому обсязі за тим залишаються ризики та вигоди від володіння фінансовим активом.
При припиненні визнання фінансового активу різниця між його балансовою вартістю та одержаною компенсацією визнається у прибутку чи збитку.
Визнання фінансового зобов’язання припиняється тоді і лише тоді, коли його погашають, тобто, коли зобов’язання, визначене у контракті, виконано, анульовано, або сплив термін його виконання. При обміні борговими інструментами з суттєво відмінними умовами або у випадку внесення суттєвих змін до умов існуючого зобов’язання обліковується як погашення первісного фінансового зобов’язання й визнання нового фінансового зобов’язання. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання, яке було погашене або передано іншій стороні, та виплаченою компенсацією визнається у прибутку або збитку. |
| Опис облікової політики щодо визначення компонентів грошових коштів та їх еквівалентів |
Грошові кошти складаються з коштів на поточних та інших рахунках у банках (в т. ч. розподільчих), грошових коштів на рахунку торгівця цінними паперами в ПАТ «Розрахунковий центр» для проведення торгів на біржі, а також депозитів до запитання. Термін МСФЗ «депозит до запитання» відповідає терміну «депозит на вимогу», який застосовується в банківському законодавстві.
Інвестиція визначається як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, а саме протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. |
| Опис облікової політики щодо виплат працівникам |
Щомісячна заробітна плата працівникам разом з виплатами на соціальне забезпечення, їх оплачена щорічна відпустка, оплачена відпустка у зв’язку з хворобою складають групу короткострокових виплат працівникам, які визнаються як короткострокові зобов’язання Товариства. Товариство визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми.
Товариство має недержавну пенсійну програму з визначеними внесками, яка передбачає внески до недержавного пенсійного фонду окремим категоріям працівників за рахунок роботодавця. Дані внески відображаються в обліку у періоді, в якому була нарахована відповідна плата. Витрати по пенсійним зобов’язанням відносяться до інших операційних витрат Товариства. |
| Опис облікової політики щодо витрат |
Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів.
Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан.
Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу.
Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи. Додаткові витрати на отримання договору визнаються витратами в періоді їх понесення, якщо термін відповідного договору не перевищує один рік. |
| Опис облікової політики щодо оцінки справедливої вартості |
Справедлива вартість визначається як ціна, яка була б отримана у результаті продажу активу або сплачена у результаті передачі зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки, незалежно від того, чи ця ціна безпосередньо спостерігається на ринку або оцінена із використанням іншої методики оцінки. Під час оцінки справедливої вартості активу або зобов’язання Товариство бере до уваги характеристики відповідного активу або зобов’язання так, як учасники ринку враховували ці характеристики під час визначення ціни активу або зобов’язання на дату оцінки. Метод оцінки справедливої вартості визначається для кожного активу окремо.
Справедлива вартість цінних паперів, які внесені до біржового списку, оцінюється за офіційним біржовим курсом організатора торгівлі на дату розрахунку, а за відсутністю біржового курсу останні три місяці – за ціною останньої угоди, якщо об’єм такої угоди є суттєвий. Якщо цінні папери мають обіг більш як на одному організатору торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок.
Справедлива вартість цінних паперів, для яких активний ринок відсутній, оцінюються з урахуванням інших методів оцінки. Такі методи оцінки включають використання інформації про нещодавно здійснених на ринкових умовах угодах між обізнаними, зацікавленими здійснити таку операцію незалежними один від одного сторонами, або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення ціни.
Справедлива вартість цінних паперів, обіг яких зупинено, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід. При цьому цінні паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, підлягають негайній уцінці до нульової вартості.
Оцінка вартості інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів та акцій корпоративних інвестиційних фондів, які не торгуються на організованому ринку, здійснюється за вартістю чистих активів на останню звітну дату.
Розрахунок справедливої вартості облігацій внутрішніх державних позик України на звітну дату здійснюється за відсотковою ставкою ефективної дохідності, визначеною на дату останнього біржового курсу облігації, а за її відсутності – на дату останньої купівлі.
Розрахунок справедливої вартості облігацій зовнішніх державних позик України на звітну дату здійснюється на основі котирувань з міжнародних організованих ринків цінних паперів (бірж), а саме в порядку пріоритетності (Франкфуртська фондова біржа, Штутгартська фондова біржа, за котируваннями платформи Interactive Brokers LLC) |
| Опис облікової політики щодо фінансових інструментів за справедливою вартістю через прибуток або збиток |
До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції та паї (частки) господарських товариств (інвестиції в інструменти капіталу), облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик та інші поточні фінансові інвестиції, які утримуються в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається шляхом продажу фінансових активів і які не оцінюються за амортизованою вартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. |
| Опис облікової політики щодо фінансових зобов'язань |
Товариство класифікує всі фінансові зобов’язання як такі, що в подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю. |
| Опис облікової політики щодо переведення іноземної валюти |
Операції в іноземній валюті обліковуються в українських гривнях за офіційним курсом обміну Національного банку України на дату проведення операцій.
Монетарні активи та зобов'язання, виражені в іноземних валютах, перераховуються в гривню за відповідними курсами обміну НБУ на дату балансу. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату операції, немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату визначення справедливої вартості. Курсові різниці, що виникли при перерахунку за монетарними статтями, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони виникають. |
| Опис облікової політики щодо функціональної валюти |
Функціональною валютою є українська гривня. |
| Опис облікової політики щодо зменшення корисності фінансових активів |
Для фінансового активу, який оцінюється за амортизованою собівартістю, балансова вартість перераховується шляхом обчислення теперішньої вартості попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за первісною ефективною ставкою відсотка фінансового інструмента із застосуванням вимог розділу 5.5 МСФЗ 9 щодо зменшення корисності.
Товариство оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює:
- 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання;
- очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання.
У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Товариства за договором; і грошовими потоками, які Товариство очікує одержати на свою користь. Резерв очікуваних кредитних збитків розраховується шляхом множення суми кредитного збитку на вирогідність настання дефолту.
Очікувані кредитні збитки дисконтуються до звітної дати, а не до очікуваної дати дефолту або якоїсь іншої дати, за ефективною ставкою відсотка, визначеною на звітну дату.
Станом на кожну звітну дату Товариство оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Товариство замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента.
Товариство може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату.
Критерієм значного збільшення кредитного ризику є значна зміна зовнішніх ринкових показників кредитного ризику (процентних ставок, курсів валют) та/або значна зміна кредитного рейтингу фінансового інструменту або дебітора, в тому числі, але не виключно:
- перенесення строків погашення заборгованості;
- прострочення термінів оплати процентів за позикою або інших регулярних платежів за фінансовим інструментом більше ніж на 30 днів, неповна сплата;
- значна або очікувана зміна результатів операційної діяльності дебітора;
- прострочення термінів повернення основної суми боргу більше ніж на 30 днів;
- прострочення термінів повернення основної суми боргу більше ніж на 60 днів;
Незважаючи на спосіб, яким Товариство оцінює значне зростання кредитного ризику фінансового активу, у разі прострочення договірних платежів більше ніж на 30 днів приймається спростовне припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим активом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання.
Товариством також застосовується спростовне припущення про те, що дефолт настає не пізніше, ніж фінансовий актив стане простроченим на 90 днів, якщо немає обґрунтовано необхідної та підтверджуваної інформації, що доводить доцільність застосування критерію з більшою тривалістю прострочення. Також однією з ознак дефолту є початок судового провадження, ліквідації або процедури банкрутства контрагента.
У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Товариство оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності.
Для торговельної дебіторської заборгованості, договірних активів та дебіторської заборгованості за орендою Товариство застосовує спрощений підхід для оцінки резерву під збитки в розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового активу, починаючи з дати первісного визнання. |
| Опис облікової політики щодо зменшення корисності нефінансових активів |
На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Товариство сторнує, якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання. |
| Опис облікової політики щодо податку на прибуток |
Поточні витрати зі сплати податку на прибуток розраховуються згідно українського податкового законодавства, де базою оподаткування є фінансовий результат, визнаний у звіті про сукупний дохід Товариства, що підготовлений за МСФЗ з урахуванням коригувань для цілей податкового законодавства. Декларація з податку на прибуток Товариства подається за підсумками календарного року. |
| Опис облікової політики щодо нематеріальних активів за винятком гудвілу |
Облік нематеріальних активів здійснюється за моделлю собівартості, згідно з якою нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. |
| Опис облікової політики щодо процентних доходів та процентних витрат |
Дохід за відсотками визнається, тільки коли існує ймовірність надходження до суб'єкта господарювання економічних вигід, пов'язаних з операцією. Проте, коли виникає невизначеність щодо отримання суми, яку вже включено до суми доходу, не отримана сума (або сума, щодо якої перестає існувати ймовірність відшкодування) визнається як витрати, а не як коригування суми первісно визнаного доходу. |
| Опис облікової політики щодо оренди |
На дату початку оренди Товариство визнає актив з права користування та орендне зобов’язання.
На дату початку оренди Товариство оцінює актив з права користування за собівартістю.
Після дати початку оренди Товариство оцінює актив з права користування, застосовуючи модель собівартості.
На дату початку оренди Товариство оцінює орендне зобов’язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Орендні платежі Товариство дисконтує застосовуючи облікову ставку НБУ на дату початку оренди, збільшену на 50 базисних пунктів.
Після дати початку оренди орендар оцінює орендне зобов’язання,
а) збільшуючи балансову вартість з метою відобразити процент за орендним зобов’язанням;
б) зменшуючи балансову вартість з метою відобразити здійснені орендні платежі; та
в) переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою відобразити переглянуті по суті фіксовані орендні платежі.
Процентом за орендним зобов’язанням у кожному періоді протягом строку оренди є сума, яка продукує постійну періодичну ставку відсотка за відповідним залишком орендного зобов’язання.
Після дати початку оренди Товариство визнає у прибутку або збитку – окрім випадків, коли ці витрати включаються в балансову вартість іншого активу, застосовуючи інші відповідні стандарти, – такі обидві складові:
а) проценти за орендним зобов’язанням; та
б) змінні орендні платежі, не включені в оцінку орендного зобов’язання у тому періоді, у якому сталася подія чи умови, які спричинили здійснення таких платежів.
Амортизація активу з права користування об’єктом оренди нараховується Товариством протягом періоду очікуваного використання активу. Амортизації активу з права користування об’єктом оренди нараховується прямолінійним методом.
Періодом очікуваного використання активу є строк оренди.
Товариство прийняло рішення не застосовувати вимоги параграфів 22–49 МСФЗ 16 до:
a) короткострокової оренди, термін якої не перевищує 12 місяців; та
б) оренди, за якою базовий актив є малоцінним (як описано в параграфах Б3–Б8).
До короткострокової оренди чи оренди, за якою базовий актив є малоцінним орендар визнає орендні платежі, пов’язані з такою орендою, як інші операційні витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. |
| Опис облікової політики щодо кредитів та дебіторської заборгованості |
Дебіторська заборгованість – це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання.
Дебіторська заборгованість поділяється на поточну (строк погашення протягом 12 місяців з дати фінансової звітності) та довгострокову (строк погашення більше 12 місяців з дати фінансової звітності).
Безумовна дебіторська заборгованість визнається як актив тоді, коли Товариство стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне право одержати грошові кошти.
Дебіторська заборгованість Товариства складається із торгової дебіторської заборгованості, дебіторської заборгованості з нарахованих доходів та іншої дебіторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Товариство стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка довгострокової дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю.
Справедливу вартість довгострокової позики або дебіторської заборгованості, за якими не нараховуються відсотки, оцінюється як теперішня вартість майбутніх грошових потоків, дисконтованих із застосуванням договірної ставки, якщо така ставка є ринковою або на рівні облікової ставки НБУ на дату визнання активу, збільшеної на 50 базисних пункти, якщо така ставка є значно нижче ринкової. Поріг суттєвості для визнання договорної ставки на рівні рінкової складає +/- 10% від переважних ринкових ставок на подібні фінансові інструменти. |
| Опис облікової політики щодо оцінки запасів |
При визнанні та обліку запасів Товариство керується МСБО № 2 «Запаси».
При списанні запасів на витрати в тому періоді, в якому вони були фактично використані, з метою визначення вартості списаних запасів застосовується метод ФІФО відповідної одиниці запасів.
Втрати від знецінення запасів відображаються прямим списанням за статтею інших операційних витрат. |
| Опис облікової політики щодо заліку взаємних вимог фінансових інструментів |
Фінансові активи та фінансові зобов'язання підлягають взаємозаліку, а чиста сума - поданню у звіті про фінансовий стан тоді, коли є здійсненне у цей момент юридичне право на взаємозалік визнаних сум, а також намір провести розрахунок на нетто-основі, або реалізувати активи і одночасно з цим погасити зобов'язання. |
| Опис облікової політики щодо основних засобів |
Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких більше 6 000,00 грн.
Товариство основні засоби первісно оцінює за їх собівартістю. Собівартість об'єкта основних засобів включає усі витрати, що пов’язані з придбанням, доставкою, установкою і приведенням його в стан, придатний до експлуатації.
Після первісного визнання об'єктів основних засобів їх подальший облік здійснюється за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Товариство не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу. |
| Опис облікової політики щодо забезпечень |
Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання.
Товариство не формує забезпечень на виплату відпусток своїх працівників в зв’язку з не суттєвістю таких витрат. |
| Опис облікової політики щодо перекласифікації фінансових інструментів |
Перекласифікація фінансових активів між визначеними категоріями здійснюється лише у випадку, коли Товариство змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами. Товариство не може перекласифікувати жодне фінансове зобов’язання.
При перекласифікації фінансових активів Товариство застосовує таку перекласифікацію перспективно, починаючи з дати перекласифікації, не переглядаючи попередньо визнані прибутки, збитки або проценти. |
| Опис облікової політики щодо визнання доходу від звичайної діяльності |
Дохід від надання послуг відображається в момент виникнення незалежно від дати надходження коштів і визначається, виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу.
Якщо період між датою постачання і датою оплати не перевищує один рік, сума компенсації не коригується з урахуванням фінансового компоненту.
При визначені вартості винагороди від управління активами Товариство відповідно до МСФЗ 15 використовує метод оцінювання за результатом. До методу оцінювання за результатом належить, зокрема, аналіз виконання, завершеного на сьогоднішній день, оцінки досягнутих результатів. Враховуючи принцип професійного скептицизму для змінної вартості винагороди розрахунок доходу здійснюється на кінець кожного місяця. Результат визначення розміру винагороди по управлінню активами оформлюється актом виконаних робіт, в якому відображається розрахунок (оцінка) досягнутих результатів на звітну дату. |
| Опис облікової політики щодо обмежених грошових коштів та їх еквівалентів |
У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи перекласифіковуються у склад непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду. |
| Опис облікової політики щодо торговельної та іншої кредиторської заборгованості |
Поточну торгівельну та іншу кредиторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Товариство оцінює за сумою первісного рахунку-фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим. |
| Опис облікової політики щодо торговельної та іншої дебіторської заборгованості |
Поточну торгівельну та іншу дебіторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Товариство оцінює за сумою первісного рахунку-фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим. |